Тел: (050) 582-8080 (еще тел.)

Полезные советы о мотоблоках

В РЕКЛАМАХ сама лише правда і нічого крім правди... проте іноді в листах читачі у цьому сумніваються: “Чи правда, що мотоблоки, як пишуть у рекламі, можуть пережити свого господаря, навіть дітям і онукам залишиться?” — запитують читачі. За редакційною традицією на запитання відповідає Клим Майструк.


Саме про такі легенькі (10...25 кг) одношвидкісні мотоблоки деякі недобросовісні рекламодавці пишуть, що вони можуть робити усе-усе-усе, і навіть трактора замінити. Що цікаво: цьому вірять. Один з рекламодавців сказав з цього приводу: „Люди розуміють, що ми брешемо, але не здогадуються, що настільки”.



Закордонні професійні мотоблоки осьової схеми (за українською термінологією) неодмінно мають третю передачу з підвищеними обертами фрези (150...180 об/хв), а на ваше бажання завод “встромить” ще й четверту передачу. Деякі рекламодавці кажуть, що для таких мотоблоків “швидкість обертання фрез понад 120-130 об/хв. неприпустима”. Здогадуєтесь, чому вони так кажуть?



Про такі мотоблоки недобросовісні рекламодавці пишуть, що “фрези … заглиблюються в грунт до 20 сантиметрів”. Придивіться уважно до кожуха фрези: він не допустить, щоб фреза заглибилася на 20 сантиметрів. Здається, рекламодавці самі ще не розібралися, навіщо ці фрези взагалі навішуються на мотоблоки.



“Чи правда, що мотоблоки, як пишуть у рекламі, можуть пережити свого господаря, навіть дітям і онукам залишиться?” – запитують читачі.

За редакційною традицією на запитання відповідає Клим Майструк.
Авжеж, що правда. Самі не раз подібне читали, а з якогось часу навіть почали колекціонувати таку правду-матку про міні-техніку. Ось, наприклад: “...специальные испытания показали, что при соблюдении правил эксплуатации механическая часть мотоблока может работать без ремонта свыше… 50 лет!!!” (Газета «ФАКТЫ», 12.04.2000, с.10.). Ясна річ, ми в редакції не тримаємо машини часу, щоб перевірити й потім підтвердити цілковиту правдивість подібних тверджень. Проте, в даному разі машину часу можуть замінити прості спостереження й міркування, до яких запрошуємо й читачів.
Отже, придбав дачник любительський мотоблок, саме такий, про який мова в згаданій рекламі. Мотоблоки цього класу, як правило, з однією передачею і фрезою, що обертається з швидкістю 100...130 обертів за хвилину. Така швидкість є оптимальною для перелопачування грунту на штик лопати. Після того, як власник обробив свій город мотоблоком і пройшло перше захоплення від чудово розпушеного грунту та полегшення праці (геть лопату!), він починає метикувати, яку б роботу ще придумати новій машині, щоб не гуляла. Для початку міняє фрезу на колеса, ззаду чіпляє підгортальника – й гайда знову на город. Мотоблок біжить, підстрибуючи, по стежках-доріжках, із швидкістю 6-7 кілометрів на годину, потім з такою ж швидкістю й по міжряддях, лиш встигай кермувати. Встигати все ж не виходить, бо грядки – не те що паркові стежинки. Перемкнути швидкість на меншу не можна, бо вона одна. Пробує дачник притримувати мотоблока за рукоятки, але теж не виходить: у крихітки залізні кінські сили, а в дачника – людська і та трохи стомлена. От і виходить, коли дужає дачник, колеса гребуть землю, яка набивається між грунтозачепами коліс, а коли дужає машина, то дачник не встигає керувати підгортачем, пошкоджує грядки. Те ж саме виходить, якщо навісити плужка. Коли настає час полоти, дачник знову надягає фрезу, заходить у міжряддя, щоб розрихлити верхній шар грунту та знищити бур’яни. Також нічого не виходить, бо ніж фрези не має достатньої швидкості щоб підрубати бур’янець під корінь, а сама фреза ніяк не хоче рихлити верхній шар грунту, а все норовить чим глибше. А там, хоч того ми не бачимо, бокові корінці культурних рослин вже потягнулися до родючого грунту в міжряддях. Фреза їх рве, витягує разом із вологим грунтом нагору. Шкода городині виходить.
Ні валу, ні шківа відбору потужності такий мотоблок не має, причепа тягати не може, з сінокосаркою не агрегатується. От і відкладає власник свого мотоблока до наступного сезону, щоб по весні знову замінити заступа. Якщо порахувати, скільки годин дачник працював на своїй дачі, де 2-3 сотки займає город, вийде не більше 2-х годин. 2 години за рік! За 10 років вийде 20 годин. Ну скажіть, шановні читачі, що станеться такому мотоблокові за 50 років? Навіть якщо на ньому стоїть спрощений, негільзований двигун, тоненький редуктор, пас, тонший за мізинця, та хисткі рукоятки?
Отже, в наведеній цитаті з рекламної статті усе наче і без брехні, але справжні фермери навряд чи будуть задоволені таким “довговічним” мотоблоком.
Або ще прийом: спритні продавці, знаючи про обмежені можливості любительских мотоблоків, все ж не бояться давати 2, 3, а то й 5 років гарантії. Бо знають: все одно він не встигне зламатися. Та й покупці задоволені. Адже любительські мотоблоки купляють здебільшого дачники, у яких головна мета - замінити лопату. Вони одержали те, що хотіли, та ще й з якою гарантією! До речі, щодо гарантій: спробуйте на другий або третій рік відремонтувати мотоблок по гарантії, тобто безкоштовно. Ви почуєте, що не ту оливу залили або не долили, використовували мотоблок не за призначенням, вдарили його (тицьнуть пальцем у місце, де він трохи зім’ятий або відпускалася фарба) і що, взагалі, вини заводу тут немає. І це також близьке до правди: заводський брак, якщо він дійсно є, виявляє себе у перший рік роботи. Тож не тіштеся багаторічними гарантіями: продавці вже потратили ваші гроші й забули про них. Добре, коли ще знайдете самих продавців на тому ринку й на тому місці.

“Читав в рекламі, що в залежності від швидкості обертання фрези, мотоблоки поділяються на добрі і погані. Чи так це?”.

Справді, останні два роки фірми-продавці мотоблоків акцентують увагу на швидкості обертання фрези, нахваляючи саме ту швидкість, яку мають їхні мотоблоки. Ось приклад. У рекламній статті однієї української фірми читаємо: «Общепринятой нормой для культиваторов, предназначенных для обработки средних и тяжёлых грунтов, является частота в пределах 117-123 об/мин». Отак! І ні обертом більше, ні обертом менше! Хто прийняв таку норму, науці невідомо, але тут же вказується, що мотокультиватор саме цієї вельмишановної фірми має точнісінько 120 об/мин. Це ж треба так вцілити! При цьому вони “забули” про важіль газу, від положення якого також залежить швидкість обертання фрези. Далі рекламодавець радить читачам купувати саме їхні культиватори. А щоб читач не сумнівався, жбурляє в конкурентів камінці: «Отдельные фирмы выпускают культиваторы с повышенной (до 210 об/мин) частотой вращения фрез. Приобретая такой культиватор, потребитель должен знать, что он предназначен исключительно для обработки лёгких сыпучих грунтов. Если с таким культиватором выйти на украинский чернозём, напитанный влагой, труд на огороде будет тяжёлым и изнурительным» (зверніть увагу на підкреслене редакцією, далі ми до цього ще повернемось). Ще в іншій рекламній статті ця думка розширюється в глибину й поглиблюється в ширину: “...Підвищення частоти обертання до 200-210 обхв погіршує умови роботи з ним. При такій частоті мотокультиватор призначено в основному для обробітку піщаних грунтів, навіть розпушування піску на пляжах”.
Шкода, що раніше наші агрономи з машинобудівниками цього не знали. Бо ж тільки Шепетівський завод культиваторів, наприклад, випустив тисячі культиваторів КФ-5,4 з частотою обертання фрез понад 210 об/хв., навіть не здогадуючись, що ці машини придатні не для обробітку посівів цукрових буряків, а лише дніпровських та чорноморських пляжів. Загукуючи покупців до своїх мотоблоків, рекламодавці завершують статтю оптимістично: «…не пожалеете». Ой, чи?.. Бо вже в іншій рекламній статті (газета “Сільські вісті” від 19.03.2002) ця ж фірма пише (тут мова іде про інший мотоблок): “Фрези ... обертаються зі швидкістю 275 обхв. Така відносно висока швидкість ... забезпечує легке управління мотоблоком і високу якість обробітку грунту” (порівняйте з раніше сказаним). Чому вірити? Першому слову чи тому, що останнім скотилося з губи.
Буває, “майстри реклами” ніби роблять заявку на відкриття. Ось приклад: “Для мотоблоків осьової схеми швидкість обертання фрез понад 120-130 об/хв. неприпустима”. Ось так, одним словом навідліг вирубали цілу галузь машинобудування сільськогосподарської техніки. Бо за кордоном кожний професійний мотоблок “осьової схеми” (за українською термінологією) має кілька швидкостей і щонайменше одна з них забезпечуєобертання фрези з частотою понад 130 об/хв.
Або ось ще такі “перли”: “Фрези мають діаметр 320 мм і заглиблюються в грунт до 20 см... зі швидкістю 275 об/хв”! Щось второпали про швидкість занурювання вглиб землі? Я також ні… Бачимо, нові часи породили нове покоління “аграрників”. Мабуть-таки, нащадкам ми не залишимо родючої землі. Не варті вони того, бач. Натомість розмелемо родючу поверхню матері-годувальниці в порох і прах. Бо ж не залишиться в грунті ні хробаків, ні гумусу, ні корінця, якщо її на таку глибину та з такою швидкістю!
Які ж оберти фрези повинен мати мотоблок, щоб добре було? Гадаємо, оптимально, коли мотоблок має коробку передач і може забезпечити обертання робочого валу із швидкістю від 30...40 до 300…330 об/хв. Низькі оберти дозволяють поміняти фрезу на колеса й рухатися з швидкістю 0,5...1 км/год. Починаючи з такої швидкості оператор іде за плугом, підгортальником, бороною, причепним культиватором тощо. Підвищені оберти робочого вала до 100...130 за хвилину дають змогу перелопачувати грунт фрезою “на штик”. При 150...170 обертах ви якнайкраще підготуєте грунт після плуга (може бачили як трактор тягне плуга, а за ним дискову борону? Оце і є аналог борони, яка розробляє за плугом великі грудки та вирівнює поверхню грунту). Ще при такій швидкості обертання фрези можна зробити глибоку культивацію на глибину до 15 сантиметрів (аналог – культиватор КПГ-4). При 200...220 обертах можна розпушувати верхній шар грунту на глибину до 8...10 сантиметрів (аналог – борони зубові) та робити передпосівну культивацію на глибину до 6 сантиметрів з одночасним знищення бур”янів (аналог – культиватор типу УСМК-5,4). А підвищення швидкості до 275...330 забезпечує найефективніше знищення бур”янів, найкращу структуру посівного шару грунту для культур, що висівають на глибину до 3 сантиметрів, прекрасне розпушування міжрядь та руйнування грунтової кірки (аналог – культиватор КФ-5,4). І Боже борони вас рихлити грунт на глибину 20 сантиметрів при таких обертах фрези, як це радять рекламодавці!!!
А ще мотоблоком з такими можливостями можна їхати на базар, у ліс, на ставок... Звісно, такі мотоблоки коштують дорого, тому на ринку пропонуються більш дешеві, але менш функціональні. І тільки сам покупець має вибирати, який саме мотоблок саме йому найбільш до вподоби. Якщо ви хочете замінити тільки заступа й не більше того, вам вистачить одношвидкісного, хочете працювати ще й з плугом – беріть двошвидкісний, якщо ж хочете відкинути сапу, борони та культиватор та ще й перевозити городину, гній, сіно, пісок, цемент, дрова - це вам забезпечить тільки професійний потужний мотоблок.

“...Прочитав статтю про якийсь мотоблок. А там пишуть, що він найкращий, він унікальний. Прочитав статтю про другий мотоблок – те ж саме. У кого найкращий, уже й не знаю....”

Подібне читали й ми. Наприклад, у тій же газеті “ФАКТЫ ” від 21.04.2000р.: “Проведенные многочисленные сравнения по качеству, разнообразию выполняемых функций и производительности аналогичных образцов техники различных производителей из разных стран всегда выводили симпатичные и шустрые мотоблоки “ЕВРО” на первые позиции. Зрители российского канала “НТВ”, те, кто следит за известной программой “ВПРОК”, могли убедиться в этом сами”.
Тут уже сумніви геть, бо ж у свідках – усі глядачі програми”ВПРОК”, а стаття підписана “действительным членом Академии строительства Украины”. Шкода тільки, що “действительный член” такої поважної академії сам не пересвідчився у ”действительности” того, що підписав. Бо й ми, буває, слідкуємо за програмою “ВПРОК”, і також бачили ту саму передачу, в якій порівнюються мотоблоки легкої серії. Так от, у тій передачі було сказано і показано, що найкраще обробляє грунт мотоблок “Крот” російського виробництва (2,6 к.с., 50 кг). Рівних йому не було. А італійський “ЄВРО” краще завівся (3,5 к.с., 26 кг). Читач, якщо і дивився ту передачу, навряд чи пам`ятає такі нюанси, на що і розрахований прийом.
Виходить, рекламі не можна довіряти? Не все так просто. Без реклами ми не знатимемо, що є на ринку, де саме, у кого, почім. Але сприймати рекламні заклики треба критично, частка скепсису тут не зашкодить. До цього й закликаємо читачів.
Найкращого мотоблока ні я, ні хтось інший вам не підкаже. Бо при покупці треба врахувати не тільки технічні параметри, але й гроші у вашому гаманці, а також, що ви збираєтесь вирощувати, на якій ділянці, на якому грунті, для продажу чи для власного споживання, які технології вирощування будете застосовувати, скільки вам років, хто вам буде допомагати: теща, син, онук або ви самотні... Якщо маєте город до півгектара, можна, наприклад, порадити мотоблок “Салют” (5,5 к.с., 80 кг). Його, до речі, показували у тій самій програмі “ВПРОК”. Навіть по телеекрану було видно, що він здатний виконувати набагато важчу роботу, ніж легкі мотоблоки. Та й ”по разнообразию выполняемых функций” з ним аж ніяк не можуть зрівнятися “ЄВРО”, “Крот”, “Мантіс” чи “Honda-FС100”. Адже у “Салюта” не одна, а чотири передачі вперед та ще 3 шківи відбору потужності. Але дачнику з 2-3 сотками городу така машина ні до чого. Тому легкі мотоблоки для дачників в самий раз. Полюбляють їх там щиро, незважаючи на країну походження, особливо за довговічність.
Підсумовуючи, я б сказав так: поганих мотоблоків не буває. Буває, що ціна не відповідає його можливостям та технічному рівню, буває, що взяли маленького для великого городу, буває, що взяли завеликого – а він тещі не під силу... Різне буває. Тому перш ніж викласти тисячі гривень, визначтеся для себе, навіщо вам ця машина, що саме нею робитимете, порадьтесь з тим, хто вже має мотоблока, з фахівцями, підніміть номери нашого журналу (рубрику “Машинерія селянського двору” ми розпочали з 2000 року) після чого прийміть рішення. Бо ніхто краще вас не знає, як дати лад вашому господарству. І відповідаєте за своє господарство тільки ви і ніхто більше. То тільки міністри вважають, що за справи в їхньому господарстві відповідають усі, крім самого пана міністра. А ви ж не міністр...

ТЦ «Садово-огородная техника» выражает глубокую благодарность редакции журнала «Новини агротехніки» за любезно предоставленную статью в №1, 2003, с.50…52



Комментарии Технического центра „Садово-огородная техника”:

К сожалению, одной статьи в журнале недостаточно, чтобы осветить все рекламные «примочки» продавцов с.-х. мини-техники. Поэтому, если вы не устали читать, можем привести ещё примеры рекламных трюков о мотоблокахкультиваторах, которые мы нашли в прессе и которые помогут вам, как сказал один покупатель, „ширше відкрити очі”.

1 ПРИМЕР 1. Любому здравомыслящему человеку ясно, что если у мотоблока две скорости, это лучше чем одна. А три скорости лучше, чем две. Но три скорости требуют уже наличия у мотоблока коробки передач. Это уже другой, более высокий, уровень техники. И, конечно, стоить такой мотоблок будет дороже односкоростного. Однако закупать технику у производителя по более высоким ценам нашему украинскому коммерсанту не так интересно. Гораздо интереснее купить подешевле, а продать подороже. Но как это сделать? Очень просто: повернуть мозги покупателю на 180 градусов. И вот в очередном опусе читаем, что односкоростным мотокультиватором можно „без використання коробки передач і без зміни частоти обертання вала двигуна, а отже, - без втрати потужності, викопувати картоплю”. Ну как тут не верить тому, что напечатано в самых популярных украинских журналах «Дом, сад, огород» (№3, март 2006, с.14) и «Огородник» (№2, 2007, с.66)? Очевидно, и авторы статьи поверили тому, что сами придумали, потому что дальше, как говорится, „Остапа понесло”. Читаем: „Завдяки цьому охоплюється весь перелік операцій з висаджування і викопування коренеплодів: оранка, прополювання, нарізування гребенів, підгортання, культивація і т.п.”. Хотелось бы знать: а тормоза у авторов есть?
В этой же статье активно муссируется мысль, что ременная односкоростная передача намного лучше зубчатой многоскоростной. Остаётся сожалеть, что автомобилестроители не читают этот журнал, а то наверняка бы заменили в своих авто многоскоростные зубчатые коробки передач на «эффективную» односкоростную ременную. Мы бы тогда и трогались, и разгонялись, и в гору ехали на одной передаче. Во картина была бы!

2 ПРИМЕР 2. Тот же принцип (купить подешевле - продать подороже) заложен в рекламных статьях, когда речь идет о неразборных редукторах мотоблока. Цитируем из той же статьи: „Технологія виготовлення корпуса забезпечує ідеальні умови для роботи черв’ячної пари, бо місця під підшипники виконані з великою точністю”. И всё это благодаря тому, что ”Сам корпус - це дві виготовлені штампуванням половини, з’єднані зварюванням”. Ну что тут можно сказать? Кто имел дело со сваркой, знает, как крутит металл, когда начинаешь его варить. О какой точности и каких идеальних условиях может идти речь?

3 ПРИМЕР 3. А теперь поговорим о маленьких «уникальных» мотокультиваторах весом 9…12 кг, которые «…позволяют выполнять работы на огороде, не затрачивая особых усилий» (см. статью «Да на тебе пахать надо!» в журнале «ОТДОХНИ», №30 от 25.07.2006, стр.22). Они оснащаются «уникальными фрезами (насадками) со змеевидной формой, что позволяет им вспахивать любую почву, даже целину. Фрезы вгрызаются в землю на глубину до 25 см, даже если участок каменистый». Ещё дальше пошли в другой статье о мотокультиваторе, который при весе всего-то 11,8 кг. пашет на глубину 35 см! Причём ширина захвата до 1,5 метров! Представить такое аграрникам тяжело. Уж они то знают, что для этого нужен трактор мощностью 150 л.с. и 4-корпусный плуг. А тут такой маленький да удаленький мотокультиватор заменяет целый трактор!

4 ПРИМЕР 4. 2007 год ознаменовался новыми «достижениями» односкоростных мотокультиваторов. Известно, и многие уже убедились сами, что наличие только одной передней передачи не позволяет мотокультиватору выполнять работы по вспашке, междурядной обработке, выкапыванию корнеклубнеплодов и т.п. Но на странице 16 журнала «Дом, сад, огород», №2 за 2007 мы узнаём, что таким мотокультиватором можно-таки копать картошку. Для этого достаточно установить на мотокультиватор большие колёса (чтобы редуктор не «садился» на почву) и управлять культиватором таким образом, чтобы колёса буксовали, понижая тем самым скорость передвижения мотокультиватора до разумных пределов. На кого рассчитан этот рекламный приём? Разве что на тех, кто не знает, что при буксовании колёс теряется сцепление их с почвой со всеми вытекающими отсюда последствиями (потеря тяги и управляемости).

В завершение этой «убедительной победы» односкоростных мотокультиваторов, авторы статьи подводят не менее «убедительный» итог: „Мотокультиватори „Х” – це багатофункціональні машини, що забезпечують виконання всіх без винятку операцій землеобробітку”. Всё! Проблема почвообработки, как уверяют нас авторы статьи, решена с помощью односкоростных мотокультиваторов. Раз и навсегда! (Здесь мы специально не называем модель мотокультиватора. Сегодня хвалят одну модель, завтра другую, но если у вас, читатель, есть логика и здравый смысл, вы легко вычислите длину лапши, которую вам пытаются повесить на уши, независимо от названия мотокультиватора).

Итак, подведём итоги и мы. В счастливое время мы живём: сбылась мечта садовода! Теперь каждый может приобрести чудо-культиватор, который выполняет все мыслимые и немыслимые работу в саду, на огороде и, образно говоря, помещается в кармане. Что интересно: переубедить в обратном читателей этих опусов зачастую не реально. Ведь они увидели свою мечту и не хотят от неё отказываться. Тем более, что достаточно протянуть руку, а вернее, отдать некую сумму денег, и твоя мечта сбудется. Жаль только, что мечта эта, как и туман, рассеивается на огороде.



В магазин



Подписка

Вы можете оформить бесплатную подписку на наши статьи и новости на сайте. Подписанные пользователи получают уведомления о новых статьях на электронную почту.

Я хочу подписаться!

captcha
Мы обязуемся не передавать вашу информацию третьим лицам! Вы будете получать только новые статьи и новости с этого сайта.